30 травня 2015 р. виповнюється 100 років з дня народження Богдана Весоловського (1915, Відень – 1971, Монреаль), якого цілком заслужено називають “батьком української естрадної музики”. Його творчий доробок складає понад 130 пісень та близько 30 записаних грамплатівок. Цю мистецьку епоху часто називають також “українським чи львівським ретро”. Останні 22 роки свого життя композитор провів у Канаді, де очолював українську секцію Канадського радіо.

До 100-річчя з дня народження Богдана Весоловського

“Ти танго заспівай мені...”

Історія однієї пісні

Коли я готував до видання прижиттєві музичні записи Богдана Весоловського, то досить довго шукав назву для двох CD-альбомів. І раптом моє око зупинилося на фразі “Ти танго заспівай мені...”. Так починається дуже милозвучне танго “Тихо, без слів”. І я вирішив саме так назвати перший музичний альбом пісень Богдана Весоловського, який записав Народний артист України Василь Бокоч. Він співав цю пісню якось особливо: наче дійсно “тихо, без слів”, і як він сам говорив, співав серцем, а не голосом.

Але що цікаво, я майже нічого не знав про автора поезії до пісні та шукав бодай хоч щось, що проллє світло на загадковість історії про автора цих слів. Мені було відоме тільки одне – прізвище поета І. Патоля. Жодної інформації навіть інтернетні ресурси на це прізвище не видають. Але, на щастя, знайшлася скупа інформація про Зіновія Патолю, стриянина, який, як виявилося, був близьким другом Богдана Весоловського. Його доля закинула до Аргентини. І завдяки стриянці Зені Ханас я нарешті добрався до його книги “Аргентинська паланка”. І перше, що мене вразило – фотографія “Стрийських ревелєрсів” – музичного гурту, який був створений у Стрию самим Бонді з випускників Стрийської гімназії.

Богдан ВесоловськийІ яке ж було моє здивування, коли я побачив підписи під фотографією, а серед них ... Мирослав Любачівський, майбутній Патріарх Української Греко-Католицької Церкви. Серед тодішніх ревелєрсів були також: маґістр Остап Улицький (помер у Нью-Йорку), доктор Іван Гищак (працював лікарем у Нью-Джерсі), диригент хору, прекрасний тенор Семен Масний (Сень), магістр Олександр Нагорняк (помер у Чикаґо), доктор Зиновій Патоля, художник Богдан Яцкевич (пропав безвісти у червні 1941 року). Потім замість З. Патолі до хору приєднався Ґенко Пасіка. Цей хор співав о. Мирославу Любачівському під час його першої Святої Літургії, а також зазвичай по неділях співав у стрийській церкві.

Назву “ревелєрси” Богдан Весоловський вибрав сам. Одне з пояснень пов’язане з викладачем латини у Стрийській гімназії професором М. Біликом, який дуже часто вживав слово “ревеларе”, що означало “відкривати щось нове”. Це й мала бути модерна музика з новими віяннями часу. Цікаво, що ревелєрси забиралися на репитиції до будинку Богдана Весоловського, як пише З.Патоля, на Коліївці, тобто на вулиці Колійовій. Для мене це стало найпереконливішим підтвердженням того, що ми правильно прикріпили меморіальну таблицю саме на будинку по вулиці Колійовій, 11. І ще один цікавий факт. З. Патоля пише, що тоді Богдана ще називали “Боцяном”. І з книги я дізнався, що у Зіновія Патолі було чотири сестри – Леонтина, Нуся, Іванка та Юля, які, на жаль, досить рано пішли з життя. Хіба що за вийнятком Льоні (Леонтини), яка прожила 34 роки. Іванка Патоля була дуже вродливою, любила поезію, і сама була дуже талановитою поетесою. Але доля склалася так, що вона померла на останньому курсі вчительської семінарії. Зважаючи на це, ми можемо стверджувати, що невідоми автором слів “Ти танго заспівай мені...” і поезії “Тихо,без слів” була саме сестра Зиновія - Іванка Патоля.

Але цілком могло б статися так, що я б ніколи й не почув пісні “Тихо, без слів”. Тому ще одним божим провидінням вважаю той факт, що у Державному Архіві кіно- і фотодокументів імені Пшеничного я знайшов унікальні записи ще на магнітних бобінах, датовані 1992 роком. Це були записи пісень Богдана Весоловського, які виконує народний артист України Василь Бокоч.

З його розповідей я дізнався, що під час перебування на гастролях у Канаді до нього підійшла відома українська громадська діячка Оксана Соколик і передала йому ноти пісень Богдана Весоловського. Почувши популярне тоді танго - пісню “О соловію” у виконанні Бокоча, вона відчула, що співак зможе заспівати і танго Б. Весоловського. І не помилилася. Василь Бокоч ще перед здобуттям Україною незалежності розпочав цей музичний проект і закінчив його вже у незалежній Україні. Він був першим, хто у Києві заспівав пісні нашого земляка.

Сам Василь Бокоч народився у селі Вільхівці на Тячівщині, а консерваторію закінчував у Києві. У 2008 році отримав звання заслуженого артиста України. У його активі – понад 500 пісень світової і української пісенної класики. До речі, з великим задоволенням Василь Бокоч відвідав Стрий, який йому дуже сподобався своєю європейськістю. Так з’явився на світ СD – альбом “Ти танго заспівай мені...” – одинадцять пісень Б. Весоловського у виконанні В. Бокоча. Під такою ж назвою вийшов ще один СD – альбом вибраних прижиттєвих музичних записів Богдана Весоловського (1950-60-их років). Це пісні з шести прижиттєвих LP-альбомів пісень Б. Весоловського: «Альбом пісень Богдана Весоловського» (солісти А.Дербіш і О.Тихнович) // «Rusalka Records», 1956; «Як тебе не любити» // «Rusalka Records», 1962; «Верба» // «Lyra recordings», 1965; «Зірка» // «Pean Recording Toronto Сanada», 1967; «Андрій Добрянський співає пісні Богдана Весоловського» // «Echo Records», 1968); «Мрії» // «Echo Records», 1970.

У такий спосіб поезія стрийської поетеси Іванни Патолі помандрувала у світ. А увічнила її неповторна музика, написана нашим земляком – композитором Богданом Весоловським. Сподіваємося, що пісня “Тихо, без слів” стане ще однією візитівкою Стрия і прозвучить 30 травня, у день народження Бонді, о 17 годині біля його будинку на вул. Чорновола, 11 (колишній Колійовій). Це буде цікава подія, яку ми назвали “Танго біля будинку Бонді”. Вона також стане прелюдією до відкриття 1-го Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського, яке розпочнеться того ж дня о 18 годині у Міському будинку культури (на С. Крушельницької, 18) прем’єрою документального фільму “Бонді або повернення Богдана Весоловського” та ювілейним концертом з творів Б. Весоловського “Стрийське танго”.

Ігор Осташ

zavozin8 лютого перестало битися серце Ігоря Завозіна.

Автор герба Стрия.
Автор та оформлювач музею Степана Бандери у с.Воля Довголуцька та Стрийського краєзнавчого музею „Верховина”.
Співголова Стрийського об’єднання "Стрий Ко".
Член спілки художників України.


Творчий доробок Ігоря Юрійовича складає понад 2000 робіт живопису та графіки. Картини Завозіна експонувалися на виставках в 12 –х країнах світу. За заслуги перед церквою нагороджений орденом Агапіта Печерського. Творчість художника відзначена дипломом міжнародного пленеру у м.Проховіце (Польща). За вклад у розвиток культури м.Стрия у 2004 році йому присуджено звання "Почесний громадянин Стрия".

Болюча втрата для Стрия.

vistavka12"Мистецтво немає кордонів" - така тема художньої виставки "З любов’ю до України". Художники з різних куточків України (включаючи Крим) та осередків українських громад діаспори намалюють картини, в яких вони покажуть любов до України, до рідного краю.

Виставка об’єднає художників, які працюють в різних напрямках. Картини будуть виставлені в різних містах України. Ті ж, які сподобаються місцевим громадам будуть намальовані на стінах будинків. Планується, що перша виставка відбудеться з 9 по 30 червня в  меморіальному комплексі Борцям за волю України в місті Стрий. Стрий було першим містом в Україні де підняли жовто синій прапор 15 березня 1989 р. Тому символічно , що і презентація картин почнеться з цього міста. Наступними будуть виставки у Львові,  Херсоні, Полтаві та інших містах України. Завершиться виставка в  Києві.

Якщо у Вас є бажання підтримати дану ініціативу Ви можете розказати про неї своїм знайомим, розповісти митцям про дану ініціативу, створити групу, яка організує виставку в Вашому місті. Допомогти з вибором картини громаді та сприяти художникам-муралістам у втіленні її на стіні будинку в Вашому місті.

Yurij27-річний Юрій Пекуш зі Стрия — учасник 31-ї сотні Самооборони Майдану.

На Майдан приїхав 14 лютого. 20-го лютого Юрій, перебуваючи на верхній барикаді на вулиці Інститутській, отримав два вогнепальних поранення – одне у грудну клітину, інше – у ліву руку. Наразі хлопець знаходиться у військовому госпіталі у Вроцлаві, де вчора йому було зроблено чергову операцію на руці.

Усі охочі можуть допомогти Юркові.

Рахунок Приватбанку: 5168 7572 0973 1217 (отримувач – Пекуш Юрій Валентинович, батько Юрія).

Дорогі стрияни!

Ми є свідками і учасниками великих змін - падіння совково-олігархічного правління Януковича і народження нової України. За це уже пролито кров, є жертви, дороги назад немає.

Для того, щоб ми перемогли ми повинні діяти швидко, злагоджено та безкомпромісно. Режим Януковича треба демонтувати повністю від верху до низу.

Саме тому закликаю вас до реального спротиву, до рішучих дій, а саме:

Припинити роботу РДА, яка є представництвом Януковича
Припинити роботу МВС, або змусити їх офіційно вийти з-підпорядкування кримінального злочинця Захараченка
Оголосити Стрийщину територією вільною від Партії регіонів - закрити їхні офіси Заблокувати роботу бізнесів та установ, які належать регіоналам
Розпочати блокаду військової частини з вимогою перейти на бік народу
В час особливого загострення конфлікту перекрити колії та трасу - пропускати лише ті транспорти, які їдуть на революцію
Створити загін самооборони та у визначений день Х спрямувати його до Києва

Кожна така дія на місцях послаблює режим у центрі, дає нам, тим що на передовій можливість провести вирішальну атаку. Досить танців і пафосних промов. Час діяти. Час перемагати. Лише рішучі дії спасуть нас від зайвих жертв та смертей. Кожна хвилина зволікання - нова кров, яка на совісті імітаторів революції. Стрияни якщо ви дією не доведете свою відданість Україні то ви не варті статусу бандерівського міста, ви не варті пам'ятника Бандері, ви не варті називатись українцями.

Керівник комендатури Самооборони Майдану, стриянин Андрій Левус

anchor