Ігор Мельник – яскравий приклад художника, котрий постійно у роботі,  демонструє нові рішення та шляхи у мистецькому відлунні живопису.

На території Стрийського ВХПУ знаходиться майстерня Ігоря Мельника, де постійно пахне фарбами та чути шум мастихіна, який накладає впевнені мазки фарби на полотно, шурхотіння великих щетинних пензлів. Роботи Ігоря яскраві, насичені, експресивні, колористичні, цікаві за рішенням та виконанням. Художник багато експериментує з барвами, різними матеріалами, форматом полотна. Декотрі роботи переросли в монументальні. Митець знаходиться у постійному пошуку нових рішень і добивається виразних форм для вираження своїх ідей, які черпає з життя. Він активний учасник мистецькіих виставок та проектів, які пропагують рідний край. Своїми роботами  популяризує Стрийщину та Україну, демонструє та викликає любов до мистецтва, самобутності українського народу та всього національного. Полотна живописця та викладача художнього училища також сприяють розвитку творчих здібностей його учнів, їх самовираженню.

Творчість Ігоря Мельника отримала численні відгуки, рекомендаційні листи відомих стрийських та Львівських митців.

В кожній картині відчувається глибоке розуміння і осмислення життя, пошук нових пластичних форм, який втілився через образи птахів (Лелек). Саме серія картин «Лелеки» (Тотем України) витворює нову міфологію, що розкриває одвічну онтологічну проблематику – проблематику людського буття. Лелека постає, як образ чоловіка, що уособлював в українських апокрифах давньогрецький аналог Пандори. Чоловік, за Божим обранням чи покликом, повинен був виконати свою місію. Але одвічна людська цікавість та недовірливість перетворила його життя на одвічне випробування. За легендою, не викинувши міха з поневоленою нечистю, а заглянувши до середини, чоловік випустив зло та розмаїте гаддя по землі. З тих пір він і приречений збирати його по всіх усюдах обернений на птаха.

Дудич Іван – мистецтвознавець, науковий працівник Національноі Галереї мистецтв ім. Б. Возницького.

"Моїм тотемом постає людяність та одвічні людські цінності. Можливо, саме тому, лелека асоціюється з образом народності та українства. Це птах, що живе поруч людей, птах, який мовби віддзеркалює нас та наше суспільство, нашу сутнісну природу та внутрішній уклад. Мій Лелека – це образ неприкаяної душі, що прагне неба, але прив’язаний до землі" (Ігор Мельник).

Виставки:

4"Передчуття нового", "Він і Вона" – Музей Ідей, Львів, 2008–2009 рр.
"Різдвяні скарби" – Палац мистецтв, Львів, 2009 р.
"Пейзаж–Антипейзаж" – Львів, Жовква, 2013 р.
"До дня Незалежності" – Львів, Жовква, 2014 р. 
Виставка графіки та живопису "Віртуози" – Львівська Обласна Філармонія, 2016р.
XV Міжнародний пленер "Wolj Sikowie" – Польща, 2008 р.
XIV Міжнародний пленер "Sulencin" – Польща, 2009 р.
V Міжнародний пленер "Gogolowskie Drewoludy" – Польща, 2009 р.
XXIV Міжнародний пленер "Porocowice" – Польща, 2010 р.
Український молодіжний пленер "Шляхами наших перемог" – м. Рівне–Дубно–Остріг, 2009 р.
"Передвеликодні дари зі Львова" Nicolas Salmeron" – Іспансько - Український центр,  м. Мадрид, 2010 р.
"Передвеликодні дари зі Львова живопис, іконопис" – Катедра святого Володимира, м. Париж, 2010 р.
I Міжнародний пленер «Стрийська палітра» ім. Івана Хандона – м. Стрий, 2012р.
Міжнародний пленер «Сучасного мистецтва» – АР Крим, 2012р.
Учасник мистецького фестивалю АРТ пікнік «Креденц» – м. Виноградів, 2012р.
АРТ "ПАРК" – Московський мистецький фестиваль сучасного мистецтва, м. Москва, 2012 р. 
"Creative contemporary artists" – Німеччина. м. Берлін, 2013 р.
"Talent Energy Fest" – Міжнародний арт-фестиваль, м. Київ, Київська фортеця, 2014 р.
"Фельдман АРТ Парк" – Міжнародний арт-фестиваль, м. Харків, 2015 р.
"Мальовнича Україна" – с. Кмитів Житомирської обл., 2010 р.
"День художника" – м. Київ 2011–2013–2014–2015 рр.
"Різдвяна виставка" – м. Київ, 2011–2012–2013 рр.
"Український фолькмодерн" – м. Чернівці, 2012 р.
"Осінній салон" – м. Львів, 2012–2013–2014–2015 рр.
"Зелена хвиля" – Галерея "Митець", м. Київ, 2013 р.
Трієнале абстрактного мистецтва "ART–AKT"  – м. Чернівці, 2013 р.
"Всеукраїнська виставка молодих художників" – м. Тернопіль, 2013 р.
"Весняний салон" ЛНСХУ – м. Львів, 2014–2015–2016 рр.
"До дня Незалежності України" – м. Киів, 2014–2015 рр.
"До дня Незалежності України від молодих художників" – м. Киів, 2015 р.
"Шевченко і сучасники" – Виставка Автопортрету, присвячена 200-ттю з дня народження Т.Г. Шевченка, м. Львів, 2014 р.
Палац мистецтв – Виставка «абстрактного мистецтва», м. Київ, 2015 р.
Всеукраїнський Арт – проект "З любовю до України" – м. Стрий, м. Львів, м. Харків, м. Херсон, 2014 р.
"Меморіал Куїнджі" – Центр сучасного мистецтва і культури ім. А. І. Куїнджі, м. Маріуполь, 2016 р.
"Дебют" – Краєзнавчий музей "Верховина", м. Стрий, 2010 р.
"Acrilуc" – Краєзнавчий музей "Верховина", м. Стрий, 2010 р.
"Чорне по білому" – Музей "Народної архітектури та побуту", м. Львів, 2011 р.

 

 

30 травня 2015 р. виповнюється 100 років з дня народження Богдана Весоловського (1915, Відень – 1971, Монреаль), якого цілком заслужено називають “батьком української естрадної музики”. Його творчий доробок складає понад 130 пісень та близько 30 записаних грамплатівок. Цю мистецьку епоху часто називають також “українським чи львівським ретро”. Останні 22 роки свого життя композитор провів у Канаді, де очолював українську секцію Канадського радіо.

До 100-річчя з дня народження Богдана Весоловського

“Ти танго заспівай мені...”

Історія однієї пісні

Коли я готував до видання прижиттєві музичні записи Богдана Весоловського, то досить довго шукав назву для двох CD-альбомів. І раптом моє око зупинилося на фразі “Ти танго заспівай мені...”. Так починається дуже милозвучне танго “Тихо, без слів”. І я вирішив саме так назвати перший музичний альбом пісень Богдана Весоловського, який записав Народний артист України Василь Бокоч. Він співав цю пісню якось особливо: наче дійсно “тихо, без слів”, і як він сам говорив, співав серцем, а не голосом.

Але що цікаво, я майже нічого не знав про автора поезії до пісні та шукав бодай хоч щось, що проллє світло на загадковість історії про автора цих слів. Мені було відоме тільки одне – прізвище поета І. Патоля. Жодної інформації навіть інтернетні ресурси на це прізвище не видають. Але, на щастя, знайшлася скупа інформація про Зіновія Патолю, стриянина, який, як виявилося, був близьким другом Богдана Весоловського. Його доля закинула до Аргентини. І завдяки стриянці Зені Ханас я нарешті добрався до його книги “Аргентинська паланка”. І перше, що мене вразило – фотографія “Стрийських ревелєрсів” – музичного гурту, який був створений у Стрию самим Бонді з випускників Стрийської гімназії.

Богдан ВесоловськийІ яке ж було моє здивування, коли я побачив підписи під фотографією, а серед них ... Мирослав Любачівський, майбутній Патріарх Української Греко-Католицької Церкви. Серед тодішніх ревелєрсів були також: маґістр Остап Улицький (помер у Нью-Йорку), доктор Іван Гищак (працював лікарем у Нью-Джерсі), диригент хору, прекрасний тенор Семен Масний (Сень), магістр Олександр Нагорняк (помер у Чикаґо), доктор Зиновій Патоля, художник Богдан Яцкевич (пропав безвісти у червні 1941 року). Потім замість З. Патолі до хору приєднався Ґенко Пасіка. Цей хор співав о. Мирославу Любачівському під час його першої Святої Літургії, а також зазвичай по неділях співав у стрийській церкві.

Назву “ревелєрси” Богдан Весоловський вибрав сам. Одне з пояснень пов’язане з викладачем латини у Стрийській гімназії професором М. Біликом, який дуже часто вживав слово “ревеларе”, що означало “відкривати щось нове”. Це й мала бути модерна музика з новими віяннями часу. Цікаво, що ревелєрси забиралися на репитиції до будинку Богдана Весоловського, як пише З.Патоля, на Коліївці, тобто на вулиці Колійовій. Для мене це стало найпереконливішим підтвердженням того, що ми правильно прикріпили меморіальну таблицю саме на будинку по вулиці Колійовій, 11. І ще один цікавий факт. З. Патоля пише, що тоді Богдана ще називали “Боцяном”. І з книги я дізнався, що у Зіновія Патолі було чотири сестри – Леонтина, Нуся, Іванка та Юля, які, на жаль, досить рано пішли з життя. Хіба що за вийнятком Льоні (Леонтини), яка прожила 34 роки. Іванка Патоля була дуже вродливою, любила поезію, і сама була дуже талановитою поетесою. Але доля склалася так, що вона померла на останньому курсі вчительської семінарії. Зважаючи на це, ми можемо стверджувати, що невідоми автором слів “Ти танго заспівай мені...” і поезії “Тихо,без слів” була саме сестра Зиновія - Іванка Патоля.

Але цілком могло б статися так, що я б ніколи й не почув пісні “Тихо, без слів”. Тому ще одним божим провидінням вважаю той факт, що у Державному Архіві кіно- і фотодокументів імені Пшеничного я знайшов унікальні записи ще на магнітних бобінах, датовані 1992 роком. Це були записи пісень Богдана Весоловського, які виконує народний артист України Василь Бокоч.

З його розповідей я дізнався, що під час перебування на гастролях у Канаді до нього підійшла відома українська громадська діячка Оксана Соколик і передала йому ноти пісень Богдана Весоловського. Почувши популярне тоді танго - пісню “О соловію” у виконанні Бокоча, вона відчула, що співак зможе заспівати і танго Б. Весоловського. І не помилилася. Василь Бокоч ще перед здобуттям Україною незалежності розпочав цей музичний проект і закінчив його вже у незалежній Україні. Він був першим, хто у Києві заспівав пісні нашого земляка.

Сам Василь Бокоч народився у селі Вільхівці на Тячівщині, а консерваторію закінчував у Києві. У 2008 році отримав звання заслуженого артиста України. У його активі – понад 500 пісень світової і української пісенної класики. До речі, з великим задоволенням Василь Бокоч відвідав Стрий, який йому дуже сподобався своєю європейськістю. Так з’явився на світ СD – альбом “Ти танго заспівай мені...” – одинадцять пісень Б. Весоловського у виконанні В. Бокоча. Під такою ж назвою вийшов ще один СD – альбом вибраних прижиттєвих музичних записів Богдана Весоловського (1950-60-их років). Це пісні з шести прижиттєвих LP-альбомів пісень Б. Весоловського: «Альбом пісень Богдана Весоловського» (солісти А.Дербіш і О.Тихнович) // «Rusalka Records», 1956; «Як тебе не любити» // «Rusalka Records», 1962; «Верба» // «Lyra recordings», 1965; «Зірка» // «Pean Recording Toronto Сanada», 1967; «Андрій Добрянський співає пісні Богдана Весоловського» // «Echo Records», 1968); «Мрії» // «Echo Records», 1970.

У такий спосіб поезія стрийської поетеси Іванни Патолі помандрувала у світ. А увічнила її неповторна музика, написана нашим земляком – композитором Богданом Весоловським. Сподіваємося, що пісня “Тихо, без слів” стане ще однією візитівкою Стрия і прозвучить 30 травня, у день народження Бонді, о 17 годині біля його будинку на вул. Чорновола, 11 (колишній Колійовій). Це буде цікава подія, яку ми назвали “Танго біля будинку Бонді”. Вона також стане прелюдією до відкриття 1-го Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського, яке розпочнеться того ж дня о 18 годині у Міському будинку культури (на С. Крушельницької, 18) прем’єрою документального фільму “Бонді або повернення Богдана Весоловського” та ювілейним концертом з творів Б. Весоловського “Стрийське танго”.

Ігор Осташ

zavozin8 лютого перестало битися серце Ігоря Завозіна.

Автор герба Стрия.
Автор та оформлювач музею Степана Бандери у с.Воля Довголуцька та Стрийського краєзнавчого музею „Верховина”.
Співголова Стрийського об’єднання "Стрий Ко".
Член спілки художників України.


Творчий доробок Ігоря Юрійовича складає понад 2000 робіт живопису та графіки. Картини Завозіна експонувалися на виставках в 12 –х країнах світу. За заслуги перед церквою нагороджений орденом Агапіта Печерського. Творчість художника відзначена дипломом міжнародного пленеру у м.Проховіце (Польща). За вклад у розвиток культури м.Стрия у 2004 році йому присуджено звання "Почесний громадянин Стрия".

Болюча втрата для Стрия.

vistavka12"Мистецтво немає кордонів" - така тема художньої виставки "З любов’ю до України". Художники з різних куточків України (включаючи Крим) та осередків українських громад діаспори намалюють картини, в яких вони покажуть любов до України, до рідного краю.

Виставка об’єднає художників, які працюють в різних напрямках. Картини будуть виставлені в різних містах України. Ті ж, які сподобаються місцевим громадам будуть намальовані на стінах будинків. Планується, що перша виставка відбудеться з 9 по 30 червня в  меморіальному комплексі Борцям за волю України в місті Стрий. Стрий було першим містом в Україні де підняли жовто синій прапор 15 березня 1989 р. Тому символічно , що і презентація картин почнеться з цього міста. Наступними будуть виставки у Львові,  Херсоні, Полтаві та інших містах України. Завершиться виставка в  Києві.

Якщо у Вас є бажання підтримати дану ініціативу Ви можете розказати про неї своїм знайомим, розповісти митцям про дану ініціативу, створити групу, яка організує виставку в Вашому місті. Допомогти з вибором картини громаді та сприяти художникам-муралістам у втіленні її на стіні будинку в Вашому місті.

Yurij27-річний Юрій Пекуш зі Стрия — учасник 31-ї сотні Самооборони Майдану.

На Майдан приїхав 14 лютого. 20-го лютого Юрій, перебуваючи на верхній барикаді на вулиці Інститутській, отримав два вогнепальних поранення – одне у грудну клітину, інше – у ліву руку. Наразі хлопець знаходиться у військовому госпіталі у Вроцлаві, де вчора йому було зроблено чергову операцію на руці.

Усі охочі можуть допомогти Юркові.

Рахунок Приватбанку: 5168 7572 0973 1217 (отримувач – Пекуш Юрій Валентинович, батько Юрія).

anchor