us_02До вашої уваги розповідь відомого мистецтвознавця Григорія Островського про нашу землячку - талановиту жінку, якій на долю випали непрості випробування, але яка змогла зберегти незламність духу і життєрадісність, віру в людей і щирість серця.

Уляна Слюсар народилася 23 червня 1956 року в Стрию. Свого часу, будучи студенткою архітектурного факультету Львівської політехніки (1973-1978 рр.), будуючи грандіозні плани на майбутнє, вона  і не здогадувалася, що доля готує їй фатальне піке, з якого духовно неушкодженими виходять лише одиниці. Але вона не зламалася, а – відтепер прикута до візка – мужньо долає проблеми і заряджає своїм оптимізмом та вірою в себе оточуючих. Разом з тим  спадає на думку, що є люди, які свою життєву пасивність і неспроможність намагаються пояснити тим, що їм вчасно хтось не допоміг чи, що у них просто була нелегка доля...

У писаннях древніх читаємо, що три речі залишаються таємницею: шлях орла в небі, шлях змії на скалі, шлях до серця жінки. Можливо є ще одна загадка? Шлях людини в мистецтво? Де, коли і яким чином виникла здатність творчості і яке розташування небесних світил сприяє появі художника?

us_01Уляна Слюсар народилась і виросла в Стрию, а вперше зіткнулась з мистецтвом завдяки художникові і прекрасному педагогу Роману Ганкевичу. Сумніваючись у виборі між архітектурою і прикладним мистецтвом, схилилась до першої. Навчалась у Львівській політехніці, після закінчення працювала кілька років у Чернівцях, потім вчилась в аспірантурі і все ж не в містобудівництві знайшла своє покликання.

А втім, хто знає, як склалась би творча і життєва біографія Уляни, якщо б не втрутилась владно доля і зробила за неї вибір. Здавалось би, що за крутим поворотом дороги її чекають лиш сутінки і повільне згасання, але, пробившись крізь них, художниця здобула і світло творчого горіння, і радість перших перемог, і життєву перспективу.

Для цього потрібні були не тільки обдарованість, але і неабияка мужність і духовна стійкість.
Наперекір всім життєвим обставинам Уляна Слюсар працює багато, наполегливо, викладаючись до кінця, як і личить істинному художнику, а не дилетанту, що заповнює своє дозвілля. В кінцевому рахунку художник - це не просто професія, але перш за все покликання, це не тільки і не лише сума тих чи інших професійних навиків, а стан душі.

Вражає, що в такий прагматичний, жорсткий, а часто і жорстокий час Уляна зуміла зберегти в собі окрилено-романтичне сприйняття життя і навколишнього світу, хай навіть іноді і наївне, але завжди чисте, щире, світле.

Художниця закохана в свій рідний Львів: у його старовинні церкви, костели, вишуканість силуетів його веж, дзвіниць, чарівність єдиного і неповторного своїм духом міста. Можливо тут позначилось "архітектурне минуле" Уляни Слюсар властиве її першій професії поглиблене і загострене розуміння поетики і різноманіття архітектурних форм, їх структури, пропорції, ритму.

Тема Львова проходить лейтмотивом крізь всю її творчість. Вона домінує в численних рисунках і в невеликих, але так вражаючих гобеленах, і в вагомому циклі ліноритів. Це не "фантазії за мотивами", а цілком реальні Львівські архітектурні пейзажі. І в той же час вони далекі від звичайної архітектурної графіки з її документальною, часто педантично точною фіксацією цілого і окремих деталей.

Відповідно до своєї творчої індивідуальності Уляна Слюсар сміливо і рішуче стилізує і видозмінює пам'ятники старовини, ламає їх і знову відтворює в новій якості. І ці архітектурно-пейзажні композиції набувають динамічності, споруди мовби випромінюють заряд енергії, вони живуть своїм життям, збагачуючи і одухотворюючи простір, що їх оточує. Відчуття цього вируючого життя художниця передає в лініях, формах, силуетах, об'ємах, у виразній "грі" чорного на білому, а в ліноритах — білого на чорному і особливо повно в гобеленах за допомогою насиченого кольору, в його напружених, часом драматичних поєднаннях і контрастах.

Творчий світ Уляни Слюсар багатогранний і життєво повнокровний. Поруч з урбаністичними сюжетами осяяні сонцем рідні поля і луки. Пейзажі чергуються з численними натюрмортами, де відчувається вплив народної творчості. Особливо любить художниця квіти і листя. У створених натюрмортах мовби підслухані безмовні монологи і діалоги одухотворених речей і рослин, наповнені багатством поетичного змісту і емоційністю нюансів. Зворушлива тендітність і беззахиснісгь квітів і осінніх листків вплітається в роздуми, спрямовані на пізнання невичерпного багатства духовного життя людини. Як і в кожного художника, в Уляни Слюсар є роботи більш і менш вдалі, окрилюючі перемоги і розчарування, прорахунки. Як і в кожного, свої можливості і свої обмеження, це природно, однак на творчому балансі переважає той уже вище згаданий стан душі.

Сьогодні всі ми відчуваємо гострий дефіцит духовності в суспільстві, тому так вдячні художниці за її твори, що відповідають нашим високим духовним запитам.

Островський Григорій Семенович, доктор мистецтвознавства

Втікаю від політики
Що дихає агресивною
Ненавистю
Брудною боротьбою
За владу
Часто прикритою
Намірами
Ніби і добрими
На перший погляд
Втікаю від політики
Де не залишилося місця
Любові до ближнього
Схиляння перед мудрими
Божими заповідями
Втікаю від політики
Що знає лиш кольори прапорів
У світ багатий кольорами
Мною до життя покликаними
В тому світі нема президента
В ньому панує монархія
А на троні — ЛЮБОВ

Уляна Слюсар

Сподобалась стаття? Поділись нею в мережі!
anchor