19 квітня в четвер відбудеться презентація книжки "Козацький роман". В гостях скульптор, письменник, засновник козацького товариства "Січ" – Руслан Найда.

Хто такі дев’ятдесятники? Крізь які розчарування, травми і країни пройшло наше покоління за два останні десятиліття? У нас вкрали перемогу – чужі вкрали, свої продали… Ми розвалили совок, мітингували, голодували, бо не хотіли, щоб наші діти жили і ньому. Сьогодні в декого вже й онуки живуть у його гіршому варіанті. Як вижити творчим людям, жити правильно й щасливо там, де хочеться?

Чекаємо як завжди  о 17 год. в книгарні "Ідея" за адресою: вул. Я. Стецька, 3

Dara_KorniyДара Корній народилася 20 вересня 1970 року в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (Українська академія друкарства нині).

Мама, виховує двох діток – Даринку та Максимка, яких вважає найвагомішим та найважнішим здобутком у житті. Працює у Львівській національній академії мистецтв. Дякуючи власним діткам, тобто складанням для них на ніч казочок, і відбулося її попадання в літературу. Пише для маляток (журнал "Ангелятко", "Ангеляткова наука"), для підлітків (журнали "Крилаті", "Однокласник") та, звісно, для дорослих, для всіх тих, хто ще й досі вірить в диво.

Захоплення – дохристиянська міфологія, праукраїнські вірування, етнографія, казки, народна музика, книги. Лауреат третьої премії конкурсу "Коронація слова-2010" за роман "Гонихмарник". Роман вийшов друком у видавництві "Клуб сімейного дозвілля", м. Харків. "Гонихмарник2 – її перший "дорослий" роман. Після його виходу у світ авторка здобула неофіційне звання "української Стефані Майєр".

Роман "Гонихмарник" був удостоєний відзнаки "Дебют року" від видання "Друг читача" та став лауреатом премії асамблеї фантастики "ПОРТАЛ-2011" - "Відкриття себе" імені В. І. Савченко.

Зустріч відбудеться традиційно в четвер, по вул. Я. Стецька, 3

Цього четверга літературна вітальня української книгарні "Ідея" підготувала зустріч з Надією Ковалик.

Наша довідка:

Надія Ковалик - філолог, член Національної спілки письменників України, лауреат премій імені П. Усенка, імені І. Котляревського та імені Б. Романицького. Лауреат премії Ірини Вільде за збірки оповідань та повістей "Відпусти мене" та "На сходах" 2008 року, лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс і пісенної лірики про кохання “Коронація слова – 2009″ за п'єсу "Несамовиті".

Автор книжок "Листопадовий сніг", "Зими не буде", "А ти мені люба", "Золотий день тижня", п'єс "Се ля ві...", "Тріумфальна жінка", "Хочу до мами"

Її п'єса "Неаполь – місто попелюшок" у постановці трупи Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької на чолі з художнім керівником, народним артистом України, лауреатом Національної премії України імені Т.Шевченка Федором Стригуном користується великим успіхом і завоювує дедалі більше глядацьких симпатій.

Зустріч відбудеться 22 березня о 17 год. по вул. Я.Стецька, 3

ul_slНапиши музику
Сонячним світлом
Як ранок рожевий у вікнах
Як чиста молитва ранкова - душі потреба
Коли злітає вона до неба...

Не так давно ми публікували статтю мистецтвознавця Григорія Островського про стриянку Уляну Слюсар. Про пані Уляну написано чимало - не тільки як про архітектора, графіка, художницю, гобеленницю - вона направду людина щедро обдарована Богом різними талантами та добротою. Сьогодні хочемо знову привернути Вашу увагу до творчості нашої землячки і запрошуємо переглянути частину її творчого доробку у галереї стриян.

Усім, хто зацікавиться більше, пропонуємо переглянути фільм про творчість Уляни, зазирнути до джерела її фантазії, послухати її поезію і її саму. Завантажити фільм "Жар-птиця" можна тут.

flag14 березня 1990 року, в рідному мені Стрию, вперше в Україні(за часів СРСР) був офіційно піднятий український прапор. До того дня жовто-блакитний стяг піднімався неодноразово в багатьох містах України, але саме цей випадок став особливим: вперше прапор замайорів не спонтанно, а на державній установі з ініціативи самої, хоч на той час ще радянської, влади. Також важливим фактом є те, що з цього дня він не знімався до сьогодні.

Вже зовсім скоро цю переломну хвилю підхопив Тернопіль, Дрогобич, згодом Львів, Івано-Франківськ та інші міста західної України. Загалом, наше місто відзначилось не вперше: ще на початку XX століття, 1-го листопада 1918 р., ще за часів Австрійської імперії, на щоглі біля Стрийської ратуші теж замайорів жовто-блакитний прапор ознаменовуючи нову епоху — добу збройної боротьби за молоду українську державу.

Ця подія мала феноменальне значення, як моральне, так і юридичне. Прапор – символ влади. Саме прапор піднятий на рейстагу в Берліні першим символізував перемогу, хоч на той час ще тривали бої. При втраті прапора – розпускається військова частина, яка допустила це. Прикладів значущості прапора – безліч. Мені прикро, що погулявши інтернетом, я практично не знайшов жодної згадки про те, що саме Стрий був піонером та авангардом прапороносців! Мені, як корінному стриянину було б приємно, щоб день Українського прапора відзначали 14 березня, хоч розумію, що 23 серпня – день внесення і освячення українського прапора в ВРУ, є не менш вагомим. Я з захопленням читав і слухав про події того дня, про те, як виконком ухвалив рішення задовольнити вимогу мітингувальників, як плакали та сміялися всі депутати та мітингувальники, як символічно над щойновивішеним прапором закружляли в небі журавлі…

anchor