Книгарня

Анонси прочитаних книжок, новинки видавництв і книгарні Народного дому.

В талановитому творі є якась мудра міра, золота жила, якась пружина ,що змушує його читати з прискореним серцебиттям. Талановите письмо оповите якоюсь магічністю. Оця магічність,якої більше між рядками, ніж у рядках, і робить написане  цікавим і інтригуючим. Це відчуваєш з перших речень. Бо справжні книжки не розповідають, а слухають читача, налаштовуються на амплітуду його душі. Справжні книжки перечитують. Роман  Мирослава Дочинця про чоловіка незвичайної долі і хисту, який шукає в провінції свої загублені сліди, а знаходить сенс життя, нові цінності й нове кохання. Тут є все - шляхетний стиль, тонка дотепність, детективна інтрига.

У цій книзі дуже багато порад для вчителів,  психологів, студентів і широкого кола читачів. Хоч жити чужим  розумом, чужою мудрістю не будеш, все ж - що таке власна мудрість, як не зібрана по краплинах чужа?

Ось декілька порад: дуже важливо в житті зробити правильний вибір. Кожен з нас, кажучи образно комп'ютер, у який Господь заклав відповідну програму. Якщо ми виконуємо цю програму, то почуваємося щасливими, якщо діємо всупереч їй - нудимо світом. Коли над вами насміхаються, єдиний спосіб захиститися - сміятися разом з усіма. Хто може жартувати над собою - той уже сильна людина, уміє перебороти себе. У світі всього надмір. Проси, шукай, борися - і дасться тобі. Ось і вся мудрість життя.

Тримаю в руках книжку, видану видавництвом "Либідь", "Гіацинтове сонце". Сказати,що гарно видана,це значить не сказати нічого.

Книга народилася з великої любові  до людей. Не можу не написати, що власне була на презентації  цього мистецького дива. І була здивована таким творчим проектом. А прийшла ця ідея –- не ідея, а сон –- Світлані Головко. Книжка поезій Ліни Костенко, що так просто і талановито перелита на музику Ольги  Богомолець та ілюстрована унікальними картинами  Івана Марчука. В передмові Ольга Богомолець написала: "Мені дуже хотілося, щоб ця книжка вийшла доброю, щасливою, ніжною, сумною,закоханою, казковою, смішною, колючою, злою, а головне справжньою –- такою, котру хочеш дарувати тим,у кого віриш, і тим, кого любиш... "Бо так багато душ ще сплять..."

І так хочеться цю книжку тримати в руках і не відпускати. Ніби тримаєш Три Унікальних Всесвіти, які тебе обігрівають. Це "слова, як молитви" Ліни Костенко, це картини Івана Марчука, в яких Бог і все ним сотворене. І голос Олі Коломієць, котрий просто робить світ кращим. І так хочеться слухати ці пісні (їх аж два диски) дивитися на картини і відчувати, що ця книжка робить тебе добрішою. Її хочеться дарувати всім, щоб "Гіацинтове сонце" зігріло всіх і принесло радість нам усім.

У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.
 
Дмитро Павличко
 
Не дуже хочеться мені повторюватись, як важлива книга для людини, як важлива у її житті - написано про це досить, зрештою, якщо про це неодноразово говорять народна мудрість і визнані поети з письменниками, то що ще можу додати я?
anchor